-Чумаче, глянь! Яка краса! Сьогодні Трійця, Слава Богу,

Куди і що тебе несе від нас в далеку путь-дорогу?

Милі дівчаточка, не час нам красу оцю дивитись

Палають села і міста, ідемо ворогам помститись!

Василь Кваша

Якщо ми думаємо, що такі сильні і зможемо побороти своїми силами в нашому житті міцно врослі прояви негативу, нечистот, космічних сміттєзвалищ та бруду, братовбивств, смертоносних хвороб та обману, що проявляються скрізь і усьому, то ми недооцінюємо ворога, глибоко самообманюємось і усилюємо своє «его». Не будемо маловірні і марновірні. Яку альтернативу ми придумали природно підключеним до нашої життєвої діяльності самим Творцем сил спасіння і захисту? Адже зішестя Святого Духа на апостолів на п’ятдесятий день по Великодню у вигляді вогню на знак того, що має спалювати гріхи і очищати, освячувати, зігрівати душі (Закон Божий). Тоді люди навчились поклонятись і прославляти триєдиного Бога-Отця, Сина і Святого Духа. Так говорить і вчить нас церква і віра. Лише створивши замінник своїм людським егоїзмом, розучившись надихатись і наповнюватись енергією Животворчого Христа, ми почали втрачати спасіння…

Справжнім бальзамом через органи чуття, бальзамом цілющим та неповторним, яким він може бути лише пізньою весною, коли все в природі в стані наповнення і досконалого самовираження, через насичено зелений колір, зеленіше вже не буває, аромат-фіміам, коли трави яскраво молоді, але вже не ранні, як напровесні, а по-дорослому п’янко пахнуть. Це – терапія! В першу чергу для тих, хто хоче побороти сили нечистот в житті. Лише наповнивши, відновивши образність внутрішніх храмів, ми відновимо енергію, дану апостолам для здатності спалювати, висвічувати, очищувати, освячувати. Бо ж Трійця! Саме зараз образна природа храмів нашої душі призиває зеленим символом життя і фіміамом свіжих благовонній квітів. Так це і є зелені свята.

Ось берізка яскраво-зелена зверху, наповнені життям копійки-листочки аж бринять своїм очисним духом. Білі стовбури, як струночки натягнуті мелодією свята. Вона чекає моменту прославити собою очисну силу Животворчого Христа.

Ось липа, ще не розквітла, але така насичено-зеленюща і свіжа, вона буде в живих оселях-храмах виганяти духа нечистот і погані, висітиме дієво коло образів і доповнюватиме запашні освячені букети.

А лепеха! Ця водяна трава, без якої важко уявити Трійцю. Вона природно асоціюється з символом цього свята. Встеляючи собою дорогу тим, хто ступає, наповнює ароматерапією та додає сили, енергії, здоров’я, міцностіі, бо коренем татар-зілля, так називають цю траву, укріплялись татари в нашій місцевості.

Ось квітка Трійці чи «богородичні сльози» своєю розквітлою ніжно-рожевою сльозинкою обов’язково присутня в святковому букеті – символі оновлення життя.

«Мар’їн корінь», а чи піонія, додає такої запашної і кольорової терапії, надихаючи тих, хто славить животворчу силу Духа.

Яка альтернатива цим природно-духовним ароматам? Впустімо ці животворчі лікувальні фіміами в життєві потреби, застосуймо для вирішення важливих суспільно корисних справ своєї душі і отримаємо радість оновлення в нове життя, поклонятись природно і прославляти три лиця єдиного Бога-Отця, Сина і святого Духа.

Зі святом Трійці всіх!

О.В. Табачук